Каплиця
При в’їзді в село по праву сторону від дороги красується капличка. На її місці і кінці ХІХ століття пан Савіцький встановив кам’яний хрест. Після війни, коли велася нещадна атеїстична робота, цей хрест було зруйновано, а основу його при розширенні дороги та будівництві тротуарів в 1985 році переведено на кладовище.
У 1990 році з ініціативи нашого односельця Саєвича Володимира Васильовича побудовано цю капличку та освячено священиком сільської церкви О. Василієм.
Церва Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
200 років тому назад наші прадіди купили церкву в селі Годи-Турка. Із слів наших предків наша церква служила там, як капличка. Перевозили її на волах, у розібраному виді. Для будівництва церкви були найняті майстри, які утримувалися зарахунок громади.
Наш храм освятили 200 років тому, на свято Воздвиження Чесного Хреста – 27 вересня. І він належав до Греко-католицької конфесії, але у 1947-1948 роках влада змусила громаду села перейти на православну конфесію. Ця конфесія існувала в нашій церкві до 2012 року.
У 2012 році церква Воздвиження Хреста Господнього перейшла у Греко-католицьку конфесію.
Урочище «Плита»
Зі слів наших прадідів на території урочище «Плита»було село.Про це свідчать знайдені кусочки посуду,глечиків та інших побутових речей.На місці криниці була церква.Коли на зелені свята(Трійцю)у церкві йшла служба Божа,храм разом з людьми пішов під землю,і почало бити звідти джерело цілющої води.
Люди говорять,що і в наш час,на свята чути з криниці дзвонять дзвони.Цікаво і те,що коли заглянути в криницю видно як б’є джерело,виходять бульбашки і здається що воно дихає.
Кожного року на свято Трійці священик з людьми ідуть в «Плиту» для освячення кринички і Матері Божої,яку встановили біля джерела.