Моя школа
Перші згадки про організоване навчання сільських дітей відносяться до кінця ХІХ ст..
Шематизм Станіславської єпархії від 1880 р. вказує, що в Ценяві існувала греко-католицька церква зі школою-філіалом, які належали до Коломийського деканату.
Перше окреме приміщення початкової школи було збудоване на початку ХХ ст. громадою села по вул. Джерельній.
Тут працював один учитель, школа знаходилась на державному утриманні. В роки І світової війни приміщення школи було зруйноване і школярі змушені були навчатися будинках господарів Курдибана П.М., а потім Томенчук Г.М., які відпускали під школу одну із кімнат своїх будинків. В 20-х роках громада села вирішила відпустити для школи свою громадську споруду по вул. Криничній. Тут працювали вчителями родина Лучинських з міста Коломиї. Скоро Лучинському було запропоновано місце директора однієї із шкіл Коломиї і вчителювати в Ценяву прийшов з Коломиї Любчинський. Після двох років праці виїхав з села Ценяви.
З сусіднього села Турка прийшла працювати учителька Ділевич Марія, яку жителі села більше пам’ятають під прізвищем свого чоловіка Візерканюк. Вона навчила грамоти не одну сотню сільської дітвори за більш як 15-річний час свого вчителювання.
В цій школі позмінно навчались і діти поляків, поки у 1922 році при допомозі поміщиці Кунцової Павліни було збудоване нове приміщення сільської управи “охронки” по вул. Шкільній, де і була відкрита польська школа, а українці продовжували навчатись у тому ж приміщенні, що і раніше.
З 1939 по 1977 р.р. колишня “охронка” стала єдиною школою, яка навіть не вміщала всіх учнів і під школу використовували ще два будинки господарів, які виїхали в Польщу.
В час війни початкова школа працювала з невеликими перервами. У 1944 р. тут вчителював житель Коломиї Дутчак Микола, який скоро перейшов у с. Турка.
У 1945 р. початкова школа переростає в семирічну. Першим директором її була Бабенко, уродженка Чернігівської області. У 1947 р. її замінив Мосіяш Василь Лазарович, уродженець Запорізької області, який перед цим працював у Корничі.
Одночасно з Мосіяшем В.Л. прийшли в школу працювати його дружина Мосіяш Марія Степанівна, Чопенко Михайло Степанович, Чопенко Марія Андріївна, Жупанська Анастасія Олексіївна, Колесник Марія Степанівна, Кукурба Антоніна Йосипівна. 19 кращих своїх років життя присвятив вихованню ценявської дітвори Мосіяш Василь Лазарович.
З 1966 по 1989 р.р. працював директором школи Мельник Ярослав Степанович, який немало зусиль і енергії віддав будівництву нового типового приміщення школи, яке відкрило свої двері у 1977 році.
У 1989-1990 н.р. працював директором її вихованець Томенчук Богдан Михайлович.
З 1991 р. очолив школу відмінник народної освіти Сокур Віталій Васильович.
Все своє творче життя присвятили навчанню і вихованню дітвори в Ценяві Колесник Марія Степанівна, Шеліга Степанія Михайлівна, Площак Марія Василівна, Єременко Єфросинія Михайлівна, Робкалюк Марія Дмитрівна, Бойко Чеслава Дмитрівна, Комановська Степанія Стахівна.
За роки незалежності школа зберегла стабільність і динамічний розвиток. Послідовно зміцнювалась навчальна та матеріально-технічна база. Завершено перекриття приміщення школи, проведено капітальний ремонт системи опалення, спортивної зали, заміну шкільної огорожі, придбано нове обладнання для шкільної майстерні, меблі для їдальні. Власними силами обладнано актову залу на 100 місць, в усіх класах і службових приміщеннях встановлено нові дверні блоки, шкільна котельня обладнана котлами нового типу “Бистриця-100”. Проведено капітальний ремонт системи холодного водопостачання школи. Придбано відеомагнітофон, комп’ютер, ксерокс, сканер, холодильники,
За роки незалежності України школу закінчив 351 учень, 30 з яких – з відзнакою. Кожен 8-ий вже має, або ж здобуває вищу освіту.
Учні школи посіли 4-е місце за підсумками районних предметних олімпіад, вибороли перші місця в районних змаганнях з футболу, баскетболу та 2-е загальнокомандне в районній спартакіаді школярів.
В обласному конкурсі на кращу школу по збору металобрухту учні школи зібрали 13,5 т металобрухту і завоювали 2-е місце (премія – 800 грн.).
За активну і творчу діяльність в розвитку природоохоронної роботи та досягнення вагомих результатів у виконанні умов масово-натуралістичних заходів колектив школи в 2002 році нагороджено грамотою управління освіти і науки облдержадміністрації.
Високий рівень виробничого дизайну і естетики в оформленні навчальних кабінетів, наполеглива робота колективу по збереженню та збагаченню матеріально-технічної бази дали можливість в 2002 році зайняти третє місце в районному огляді-конкурсі на краще естетичне оформлення і озеленення шкільної території “Моя школа – моє життя, моя Україна”. В районному огляді “Довкілля-2003” колектив школи виборов ІІ-е місце і нагороджений премією в розмірі 600 гривень.
В сучасних умовах розвитку освіти в Україні педколектив школи головним проблемним питанням в своїй діяльності вважає впровадження новітніх освітніх технологій в навчально- виховний процес.
Залишити відповідь